МедНовини

Популярне

Двоє фахівців з університету Делхаузі (Dalhousie University, Нова Шотландія, Канада) запропонували кардинально новий, неінвазивний і безмедикаментозний, метод терапії амбліопії, або синдрому "ледачого ока". У своїй роботі, опублікованій в журналі Current Biology, вони стверджують, що для повного лікування від цього розладу досить десяти днів, проведених в повній темряві.

У всякому разі, саме це сталося з кошенятами, у яких Кевін Даффі (Kevin Duffy) і Дональд Мітчелл (Donald Mitchell) попередньо протягом майже двох місяців імітували синдром "ледачого ока" за допомогою методу монокулярной депривації, тобто виключення одного з очей з процесу зорового сприйняття. Після того, як кошенята, друге око яких при цьому мав нормальну гостроту зору, провели десять днів в абсолютній темряві, дуже швидко почав відбуватися процес відновлення. Вже через п'ять-сім днів обидва ока тварин за гостротою зору зрівнялися.

Американські вчені виявили десять некодирующих РНК, які регулюють процес виникнення жирових клітин, повідомляє EurekAlert! Результати роботи дослідників з декількох відомих інститутів, проведеної під керівництвом професора Харві Лодіша (Harvey Lodish) з Інституту біомедичних досліджень Whitehead (підрозділ MIT), опубліковані в свіжому номері журналу Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).

Жирові клітини (адипоцитах), присутні в організмі людини, відносяться до білого або бурому жирі. Білий жир, в якому містяться жирові краплі, накопичує енергію, бурий ж, навпаки, витрачає її з утворенням тепла. Велика кількість бурого жиру присутня в організмі дітей, а в міру дорослішання його запаси зменшуються.

Міжнародна команда фахівців, об'єднавшись в Консорціум з вивчення рефракційних аномалій і міопії (CREAM), виявила 24 нових гена, відповідальних за спадкову короткозорість. Результати широкомасштабного дослідження, вперше настільки повно визначив генетичний бекграунд міопії, опубліковані 10 лютого в журналі Nature Genetics.

Короткозорістю страждає приблизно 30 відсотків населення західних країн і близько 80 відсотків населення країн Азії. Учасники CREAM, серед яких науковці з провідних наукових центрів Європи, Азії, Австралії і США, провели мета-аналіз генетичної та офтальмологічної інформації про більш ніж 45 тисячах чоловік. 37382 з них мали європейське походження, а 8376 - азіатське.

Група фахівців з біомолекулярної інженерії з Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес) розробила метод селективного знищення ракових клітин за допомогою розкладаних полімерних нанокапсул, прицільно доставляють в клітинне ядро запускає процес апоптозу білковий комплекс, повідомляє BioscienceTechnology.com. Робота опублікована в журналі Nano Today.

Розмір використовуваних як внутрішньоклітинних транспортерів нанокапсул становить менше ста нанометрів (приблизно половина розміру найдрібнішої бактерії). Кожна з них містить апоптін - володіє високою молекулярною масою білковий комплекс, виділений з вірусу анемії птахів. У здорових клітинах апоптін знаходиться в цитоплазмі, а в ракових - переміщається в ядро і запускає процес апоптозу (клітинної смерті).

Дослідники з Автономного університету Барселони вперше продемонстрували можливість лікування діабету 1 типу у великих тварин за один сеанс генної терапії, повідомляє EurekAlert!.

Група під керівництвом Фатіми Бош (Fatima Bosch) опублікувала в профільному журналі Diabetes статтю, де представлені дані про те, що у собак в результаті єдиної процедури генної терапії зникли симптоми захворювання. Моніторинг стану тварин показав, що в деяких випадках відсутність симптомів трималося на протязі чотирьох років.

Дослідження, проведене групою генетиків з Duke University (штат Північна Кароліна), показало, що у дітей, чиї батьки, але не матері, страждали від ожиріння в період їх зачаття, підвищений ризик розвитку онкологічних захворювань. Автори, чия робота опублікована в журналі BMC Medicine, пояснюють виявлений феномен з точки зору епігенетики.

Команді імунологів з Scripps Research Institute (Ла-Хойя, штат Каліфорнія) вдалося виявити ключовий клітинний механізм, що лежить в основі розвитку системного червоного вовчака (СЧВ). Блокування одного з білків призвело до зміни способу функціонування імунних клітин і, як наслідок, практично повному лікуванню піддослідних мишей. Автори дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, впевнені, що отримані результати революційним чином змінять підхід до терапії вовчаку і інших аутоіммунних захворювань.

Чилійські вчені застосували для лікування хронічного алкоголізму одну з різновидів генної терапії - метод антисмислової терапії. Одноразова ін'єкція розробленої ними "антиалкогольної вакцини" протягом від півроку до року викликає симптоми сильного похмілля відразу після прийому навіть мінімальної порції алкоголю завдяки блокуванню процесу його метаболізму в печінці, повідомляє The Daily Mail.

Антисмислової терапія (antisense therapy) заснована на зупинці синтезу ключового білка, відповідального за розвиток захворювання, шляхом придушення експресії відповідного гена. Це досягається шляхом введення спеціально розроблених коротких нуклеотидних послідовностей (антисмислової РНК, ас-РНК), комплементарних матричної РНК білка-мішені.

Британський Institute of Cancer Research (ICR) оголосив про запуск масштабного проекту по створенню генетичного банку ракових пухлин, повідомляє BBC. Секвенуванням геномів злоякісних новоутворень, накопиченням і аналізом інформації займеться Tumour Profiling Unit - спеціально створене під проект підрозділ ICR, покликане розібратися в генетичній природі раку.

Автори проекту обіцяють, що завдяки результатам їх роботи вже через п'ять-десять років всі онкологічні хворі зможуть отримувати персоналізовану терапію, що докорінно змінить нинішню ситуацію в цій області і фактично зробить рак якщо не повністю виліковним, то контрольованим захворюванням.

Американські вчені розробили пластир з "набором" мікроголок для введення ДНК-вакцини. Результати роботи дослідників з Массачусетського технологічного університету (MIT), виконану під керівництвом професора Даррелла Ірвіна (Darrell Irvine), опубліковані в останньому номері журналу Nature Materials.

Пластир представляє собою декілька шарів полімерного матеріалу, на останньому з яких закріплена поверхню з мікроголки. Вони протикають шкіру приблизно на півміліметра: досить глибоко для того, щоб доставити вакцину імунним клітинам. "Ін'єкція" проходить безболісно, оскільки в пошкоджує мікроголки шарах епідермісу відсутні нервові закінчення. "Ви просто наклеюєте пластир на кілька хвилин, а потім видаляєте його", - цитує професора Ірвіна Daily Mail.